Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Савінова К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Бекетова Г. В. Вплив здоров'язберігаючих технологій на антиінфекційну резистентність та формування хронічної патології у дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова // Современная педиатрия. - 2018. - № 4. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_4_4 За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що обумовлює необхідність впровадження здоров'язбережувальних технологій (ЗЗТ). Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання у русі" на стан антиінфекційної резистентності та частоту формування функціональних і хронічних соматичних захворювань у дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання в школі, через 1 і 2 роки та після закінчення початкової школи в гімназії N 287 м. Київ (основна група (ОГ) - 65 учнів), де впроваджено ЗЗТ "Навчання у русі", та в ЗОНІ N 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували (група порівняння (ГП) - 88 учнів). Стан антиінфекційної резистентності визначали за частотою епізодів гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) протягом року, наявністю їх ускладнень, частотою функціональних і хронічних соматичних захворювань. У ході 4-річного спостереження за дітьми доведено позитивний вплив ЗЗТ на стан протиінфекційного захисту. В ОГ був відсутній приріст частки дітей із хронічною патологією, достовірно знизилась питома вага учнів із функціональними розладами серцево-судинної системи (з 30,8 до 8,3 %), тоді як в ГП зафіксовано достовірний приріст частки дітей із порушеннями опорного-рухового апарату (з 29,5 до 44,4 %), хворобами органів травлення (з 21,9 до 36 %), органів дихання (з 7,9 до 44,4 %), ендокринною патологією (з 32,5 до 50,0 %), функціональними розладами серцево-судинної системи (з 46,6 до 58,3 %). В ОГ діти достовірно рідше пропускали заняття через хворобу, також було достовірно більше дітей, які жодного разу не хворіли протягом навчального року. Зроблено висновки, що використання ЗЗТ "Навчання у русі" запобігає розвитку хронічної патології та надає можливість забезпечити високий рівень антиінфекційної резистентності дітей молодшого шкільного віку, що проявляється значним зниженням захворюваності на сезонні ГРІ, зменшенням їх тривалості, попереджує виникнення ускладнень та формування функціональних розладів і хронічної патології. Отримані дані дозволяють рекомендувати зазначену технологію для широкого впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах.За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що зумовлює необхідність впровадження здоров'язберігаючих технологій. Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання в русі" на стан дихальної системи у дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання у початковій школі (2013 р.), через 1 та 2 роки (2014, 2015 рр.) та після закінчення початкової школи (2017 р.) в гімназії № 287 м. Київ, де впроваджена ЗЗТ "Навчання у русі" професора О. Д. Дубогай, та в ЗОШ № 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували. Після впровадження ЗЗТ "Навчання в русі" відзначено достовірний приріст кількості дітей із задовільним показником екскурсії грудної клітки з 41,5 до 88,9 %, (p << 0,05), тоді як в групі порівняння відсоток школярів з нормальними показниками екскурсії грудної клітки знизились з 75,0 до 33,3 %, (p << 0,05). Перед початком навчання в обох групах виявлено зниження стійкості дітей до гіпоксії за результатами проб Штанге та Генче. Протягом застосування здоров'язберігаючої технології в основній групі кількість дітей з задовільними результатами проби Штанге зросла з 67 до 84 %, тоді як в групі порівняння кількість таких школярів знизилась з 62,5 до 25 % (p << 0,05). Пробу Генче наприкінці навчання у початковій школі задовільно виконували 100 % дітей, а в групі порівняння 77,7 % (p << 0,05). За роки застосування ЗЗТ в основній групі суттєво зросла кількість дітей з високим ЖІ (з 58,5 до 97,2 %), а в групі порівняння цей показник знизився з 27,3 до 16,7 % (p << 0,05). Висновки: використання ЗЗТ "Навчання у русі" супроводжується достовірним покращанням функціонального стану дихальної системи у молодших школярів, що надає змогу рекомендувати вказану технологію для широкого впровадження в закладах освіти.За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що обумовлює необхідність впровадження здоров'язбережувальних технологій (ЗЗТ). Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання у русі" О. Д. Дубогай на стан здоров'я та адаптаційні можливості дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком (2013 р.) і протягом навчання (2013 - 2018 рр.) у середній школі N 287 м. Київ (n = 65, основна група), де впроваджено ЗЗТ "Навчання у русі", і в середній школі N 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували (n = 88, група контролю). Після впровадження ЗЗТ в основній групі відзначено достовірний приріст кількості дітей із гармонійним фізичним розвитком на 36 %, а в учнів групи контролю змін у фізичному розвитку практично не відбулося (38,6 % у першому та 41,7 % у п'ятому класі). Під впливом ЗЗТ покращились показники функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) - достовірно зросла кількість учнів із задовільними адаптаційно-резервними її можливостями за індексом Баєвського (97,2 % проти 33,3 % у групі контролю після закінчення початкової школи). Високий та вище середнього рівень функціонального резерву серця (за даними проби Руф'є) після закінчення початкової школи мали 77,6 % учнів основної групи і лише 8,4 % у групі контролю. Зросли також функціональні резерви дихальної системи - за застосування ЗЗТ кількість учнів основної групи з задовільними результатами проби Штанге зросла з 67 до 87 %, а в групі контролю - знизилась з 62,5 до 24,5 %. Пробу Генче наприкінці навчання в початковій школі задовільно виконували 100 % дітей основної групи, а в групі порівняння - 76,5 %. Покращилась протиінфекційна резистентність школярів основної групи - у четвертому класі кількість пропущених днів навчання за рік на одного учня становила 15,9, а в контролі - 53,9 дня. В основній групі не відмічалось приросту частки дітей із хронічною патологією, достовірно знизилась питома вага учнів із функціональними розладами ССС з 30,8 до 8,3 %. Зроблено висновки, що Використання ЗЗТ "Навчання у русі" достовірно покращує функціональний стан ССС і дихальної систем у молодших школярів, опірність інфекціям, що надає можливість рекомендувати методику для широкого впровадження. | ||
| 2. | 
Савінова К. Б. Вплив здоров’язберігаючих технологій на адаптативно-резервні та функціональні можливості серцево-судинної системи у дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / К. Б. Савінова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 30. - С. 332-344. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_30_33 | ||
| 3. | 
Савінова К. Б. Здоров'язберігаючі технології в навчальному процесі як запорука гармонійного розвитку дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / К. Б. Савінова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2018_8_2_13 | ||
| 4. |
Бекетова Г. В. Вплив здоров'язберігаючих технологій на функціональний стан дихальної системи у дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова, І. П. Почечуєва, І. П. Горячева, О. В. Солдатова, Н. В. Алексєєнко, М. І. Нехаєнко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 32. - С. 205-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_32_18 За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що обумовлює необхідність впровадження здоров'язбережувальних технологій (ЗЗТ). Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання у русі" на стан антиінфекційної резистентності та частоту формування функціональних і хронічних соматичних захворювань у дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання в школі, через 1 і 2 роки та після закінчення початкової школи в гімназії N 287 м. Київ (основна група (ОГ) - 65 учнів), де впроваджено ЗЗТ "Навчання у русі", та в ЗОНІ N 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували (група порівняння (ГП) - 88 учнів). Стан антиінфекційної резистентності визначали за частотою епізодів гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) протягом року, наявністю їх ускладнень, частотою функціональних і хронічних соматичних захворювань. У ході 4-річного спостереження за дітьми доведено позитивний вплив ЗЗТ на стан протиінфекційного захисту. В ОГ був відсутній приріст частки дітей із хронічною патологією, достовірно знизилась питома вага учнів із функціональними розладами серцево-судинної системи (з 30,8 до 8,3 %), тоді як в ГП зафіксовано достовірний приріст частки дітей із порушеннями опорного-рухового апарату (з 29,5 до 44,4 %), хворобами органів травлення (з 21,9 до 36 %), органів дихання (з 7,9 до 44,4 %), ендокринною патологією (з 32,5 до 50,0 %), функціональними розладами серцево-судинної системи (з 46,6 до 58,3 %). В ОГ діти достовірно рідше пропускали заняття через хворобу, також було достовірно більше дітей, які жодного разу не хворіли протягом навчального року. Зроблено висновки, що використання ЗЗТ "Навчання у русі" запобігає розвитку хронічної патології та надає можливість забезпечити високий рівень антиінфекційної резистентності дітей молодшого шкільного віку, що проявляється значним зниженням захворюваності на сезонні ГРІ, зменшенням їх тривалості, попереджує виникнення ускладнень та формування функціональних розладів і хронічної патології. Отримані дані дозволяють рекомендувати зазначену технологію для широкого впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах.За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що зумовлює необхідність впровадження здоров'язберігаючих технологій. Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання в русі" на стан дихальної системи у дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання у початковій школі (2013 р.), через 1 та 2 роки (2014, 2015 рр.) та після закінчення початкової школи (2017 р.) в гімназії № 287 м. Київ, де впроваджена ЗЗТ "Навчання у русі" професора О. Д. Дубогай, та в ЗОШ № 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували. Після впровадження ЗЗТ "Навчання в русі" відзначено достовірний приріст кількості дітей із задовільним показником екскурсії грудної клітки з 41,5 до 88,9 %, (p << 0,05), тоді як в групі порівняння відсоток школярів з нормальними показниками екскурсії грудної клітки знизились з 75,0 до 33,3 %, (p << 0,05). Перед початком навчання в обох групах виявлено зниження стійкості дітей до гіпоксії за результатами проб Штанге та Генче. Протягом застосування здоров'язберігаючої технології в основній групі кількість дітей з задовільними результатами проби Штанге зросла з 67 до 84 %, тоді як в групі порівняння кількість таких школярів знизилась з 62,5 до 25 % (p << 0,05). Пробу Генче наприкінці навчання у початковій школі задовільно виконували 100 % дітей, а в групі порівняння 77,7 % (p << 0,05). За роки застосування ЗЗТ в основній групі суттєво зросла кількість дітей з високим ЖІ (з 58,5 до 97,2 %), а в групі порівняння цей показник знизився з 27,3 до 16,7 % (p << 0,05). Висновки: використання ЗЗТ "Навчання у русі" супроводжується достовірним покращанням функціонального стану дихальної системи у молодших школярів, що надає змогу рекомендувати вказану технологію для широкого впровадження в закладах освіти.За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що обумовлює необхідність впровадження здоров'язбережувальних технологій (ЗЗТ). Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання у русі" О. Д. Дубогай на стан здоров'я та адаптаційні можливості дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком (2013 р.) і протягом навчання (2013 - 2018 рр.) у середній школі N 287 м. Київ (n = 65, основна група), де впроваджено ЗЗТ "Навчання у русі", і в середній школі N 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували (n = 88, група контролю). Після впровадження ЗЗТ в основній групі відзначено достовірний приріст кількості дітей із гармонійним фізичним розвитком на 36 %, а в учнів групи контролю змін у фізичному розвитку практично не відбулося (38,6 % у першому та 41,7 % у п'ятому класі). Під впливом ЗЗТ покращились показники функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) - достовірно зросла кількість учнів із задовільними адаптаційно-резервними її можливостями за індексом Баєвського (97,2 % проти 33,3 % у групі контролю після закінчення початкової школи). Високий та вище середнього рівень функціонального резерву серця (за даними проби Руф'є) після закінчення початкової школи мали 77,6 % учнів основної групи і лише 8,4 % у групі контролю. Зросли також функціональні резерви дихальної системи - за застосування ЗЗТ кількість учнів основної групи з задовільними результатами проби Штанге зросла з 67 до 87 %, а в групі контролю - знизилась з 62,5 до 24,5 %. Пробу Генче наприкінці навчання в початковій школі задовільно виконували 100 % дітей основної групи, а в групі порівняння - 76,5 %. Покращилась протиінфекційна резистентність школярів основної групи - у четвертому класі кількість пропущених днів навчання за рік на одного учня становила 15,9, а в контролі - 53,9 дня. В основній групі не відмічалось приросту частки дітей із хронічною патологією, достовірно знизилась питома вага учнів із функціональними розладами ССС з 30,8 до 8,3 %. Зроблено висновки, що Використання ЗЗТ "Навчання у русі" достовірно покращує функціональний стан ССС і дихальної систем у молодших школярів, опірність інфекціям, що надає можливість рекомендувати методику для широкого впровадження. | ||
| 5. |
Бекетова Г. В. Вплив здоров'язберігаючих технологій на стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова, О. Д. Дубогай, Г. Д. Міщерська // Современная педиатрия. - 2018. - № 8. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_8_5 За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що обумовлює необхідність впровадження здоров'язбережувальних технологій (ЗЗТ). Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання у русі" на стан антиінфекційної резистентності та частоту формування функціональних і хронічних соматичних захворювань у дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання в школі, через 1 і 2 роки та після закінчення початкової школи в гімназії N 287 м. Київ (основна група (ОГ) - 65 учнів), де впроваджено ЗЗТ "Навчання у русі", та в ЗОНІ N 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували (група порівняння (ГП) - 88 учнів). Стан антиінфекційної резистентності визначали за частотою епізодів гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) протягом року, наявністю їх ускладнень, частотою функціональних і хронічних соматичних захворювань. У ході 4-річного спостереження за дітьми доведено позитивний вплив ЗЗТ на стан протиінфекційного захисту. В ОГ був відсутній приріст частки дітей із хронічною патологією, достовірно знизилась питома вага учнів із функціональними розладами серцево-судинної системи (з 30,8 до 8,3 %), тоді як в ГП зафіксовано достовірний приріст частки дітей із порушеннями опорного-рухового апарату (з 29,5 до 44,4 %), хворобами органів травлення (з 21,9 до 36 %), органів дихання (з 7,9 до 44,4 %), ендокринною патологією (з 32,5 до 50,0 %), функціональними розладами серцево-судинної системи (з 46,6 до 58,3 %). В ОГ діти достовірно рідше пропускали заняття через хворобу, також було достовірно більше дітей, які жодного разу не хворіли протягом навчального року. Зроблено висновки, що використання ЗЗТ "Навчання у русі" запобігає розвитку хронічної патології та надає можливість забезпечити високий рівень антиінфекційної резистентності дітей молодшого шкільного віку, що проявляється значним зниженням захворюваності на сезонні ГРІ, зменшенням їх тривалості, попереджує виникнення ускладнень та формування функціональних розладів і хронічної патології. Отримані дані дозволяють рекомендувати зазначену технологію для широкого впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах.За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що зумовлює необхідність впровадження здоров'язберігаючих технологій. Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання в русі" на стан дихальної системи у дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання у початковій школі (2013 р.), через 1 та 2 роки (2014, 2015 рр.) та після закінчення початкової школи (2017 р.) в гімназії № 287 м. Київ, де впроваджена ЗЗТ "Навчання у русі" професора О. Д. Дубогай, та в ЗОШ № 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували. Після впровадження ЗЗТ "Навчання в русі" відзначено достовірний приріст кількості дітей із задовільним показником екскурсії грудної клітки з 41,5 до 88,9 %, (p << 0,05), тоді як в групі порівняння відсоток школярів з нормальними показниками екскурсії грудної клітки знизились з 75,0 до 33,3 %, (p << 0,05). Перед початком навчання в обох групах виявлено зниження стійкості дітей до гіпоксії за результатами проб Штанге та Генче. Протягом застосування здоров'язберігаючої технології в основній групі кількість дітей з задовільними результатами проби Штанге зросла з 67 до 84 %, тоді як в групі порівняння кількість таких школярів знизилась з 62,5 до 25 % (p << 0,05). Пробу Генче наприкінці навчання у початковій школі задовільно виконували 100 % дітей, а в групі порівняння 77,7 % (p << 0,05). За роки застосування ЗЗТ в основній групі суттєво зросла кількість дітей з високим ЖІ (з 58,5 до 97,2 %), а в групі порівняння цей показник знизився з 27,3 до 16,7 % (p << 0,05). Висновки: використання ЗЗТ "Навчання у русі" супроводжується достовірним покращанням функціонального стану дихальної системи у молодших школярів, що надає змогу рекомендувати вказану технологію для широкого впровадження в закладах освіти.За сучасних умов спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що обумовлює необхідність впровадження здоров'язбережувальних технологій (ЗЗТ). Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання у русі" О. Д. Дубогай на стан здоров'я та адаптаційні можливості дітей молодшого шкільного віку. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком (2013 р.) і протягом навчання (2013 - 2018 рр.) у середній школі N 287 м. Київ (n = 65, основна група), де впроваджено ЗЗТ "Навчання у русі", і в середній школі N 3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували (n = 88, група контролю). Після впровадження ЗЗТ в основній групі відзначено достовірний приріст кількості дітей із гармонійним фізичним розвитком на 36 %, а в учнів групи контролю змін у фізичному розвитку практично не відбулося (38,6 % у першому та 41,7 % у п'ятому класі). Під впливом ЗЗТ покращились показники функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) - достовірно зросла кількість учнів із задовільними адаптаційно-резервними її можливостями за індексом Баєвського (97,2 % проти 33,3 % у групі контролю після закінчення початкової школи). Високий та вище середнього рівень функціонального резерву серця (за даними проби Руф'є) після закінчення початкової школи мали 77,6 % учнів основної групи і лише 8,4 % у групі контролю. Зросли також функціональні резерви дихальної системи - за застосування ЗЗТ кількість учнів основної групи з задовільними результатами проби Штанге зросла з 67 до 87 %, а в групі контролю - знизилась з 62,5 до 24,5 %. Пробу Генче наприкінці навчання в початковій школі задовільно виконували 100 % дітей основної групи, а в групі порівняння - 76,5 %. Покращилась протиінфекційна резистентність школярів основної групи - у четвертому класі кількість пропущених днів навчання за рік на одного учня становила 15,9, а в контролі - 53,9 дня. В основній групі не відмічалось приросту частки дітей із хронічною патологією, достовірно знизилась питома вага учнів із функціональними розладами ССС з 30,8 до 8,3 %. Зроблено висновки, що Використання ЗЗТ "Навчання у русі" достовірно покращує функціональний стан ССС і дихальної систем у молодших школярів, опірність інфекціям, що надає можливість рекомендувати методику для широкого впровадження. | ||
| 6. |
Бекетова Г. В. Профілактика шкільної дезадаптації за допомогою здоров`язберігаючих технологій у дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2018_8_4_9 | ||
| 7. | 
Палатна Л. О. Правець в практиці дитячого лікаря-інфекціоніста. Клінічні випадки [Електронний ресурс] / Л. О. Палатна, С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, І. В. Шпак, І. Ю. Ковалюх, Г. Д. Міщерська, К. Б. Савінова, А. О. Кравчук, А. М. Кордівська // Актуальна інфектологія. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 167-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2019_7_3_8 Наведено огляд літератури щодо клініко-епідеміологічних особливостей правця в дітей. Докладно висвітлено клінічну картину, форми, ускладнення, питання діагностики та подано клінічні випадки правця в дітей віком 11 та 2 років 8 місяців. Мета описаних клінічних випадків - підкреслити необхідність вакцинації для запобігання правцю та нагадати про важливість настороженості щодо даного захворювання. | ||
| 8. |
Бекетова Г. В. Сучасні підходи до якісного підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників на кафедрі дитячих і підліткових захворювань [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, І. П. Горячева, О. В. Солдатова, Г. П. Мозгова, Н. В. Алексєєнко, М. І. Нехаєнко, К. Б. Савінова, Т. М. Гнатенко, О. А. Голоцван // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 33. - С. 19-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_33_5 Досвід підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих медичних учбових закладів до- і післядипломної освіти демонструє дефіцит у них інформації щодо практичних аспектів інноваційних форм викладання клінічних дисциплін. Тому підвищення мотивації та практичне удосконалення викладання навчального матеріалу з використанням сучасних інноваційних форм залишаються актуальними і необхідними для науково-педагогічних працівників. Мета роботи - підвищення якості практичних навичок науково-педагогічних працівників у використанні інноваційних форм викладання клінічних дисциплін у вищих медичних закладах до- і післядипломної освіти. Для ефективного впровадження у педагогічний процес викладання клінічних дисциплін створено навчальний план і програму стислострокових (очного та очно-заочного з елементами дистанційної освіти) циклів тематичного удосконалення "Практичні аспекти інноваційних форм викладання клінічних дисциплін для науково-практичних працівників закладів медичної освіти". На вказаних циклах використовуються такі сучасні форми навчання, як клінічний тренінг, мультидисциплінарні розбори хворих у формі "клінічних дуетів" із залученням декількох викладачів, які мають спеціалізацію з суміжних дисциплін, "клінічні дуелі", обмін досвідом у формі "круглого столу". За даними анкетування інформація, одержана на циклі ТУ "Практичні аспекти інноваційних форм викладання клінічних дисциплін для науково-практичних працівників закладів медичної освіти" надає змогу науково-педагогічним працівникам більш ефективно здійснювати процес навчання у медичних закладах до- і післядипломної освіти. Висновки: навчання на циклах ТУ "Практичні аспекти інноваційних форм викладання клінічних дисциплін для науково-практичних працівників закладів медичної освіти" підвищує ефективність навчального процесу та сприяє створенню єдиного інформаційного простору для науково-педагогічних працівників вищих медичних закладів до- і післядипломної освіти. | ||
| 9. | 
Бекетова Г. В. Роль здоров’язберігаючих технологій в охороні здоров’я дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова, О. Д. Дубогай, Г. Д. Міщерська // Здоров'я суспільства. - 2018. - Т. 7, № 5-6. - С. 273-277. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2018_7_5-6_17 | ||
| 10. | 
Свистільник В. О. Скелетно-м’язові ураження в перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) у педіатричній практиці. Власне спостереження: клінічний випадок [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, О. С. Михнушева, К. Б. Савінова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_7_4 | ||
| 11. |
Бекетова Г. В. Роль здоров'язберігаючих технологій у збереженні здоров'я школярів [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова, Г. П. Мозгова, Н. В. Бекетова // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - № 8. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2021_8_5 Ожиріння є одним із найпоширеніших хронічних захворювань як у світі в цілому, так і в Україні зокрема. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі у 2016 р. понад 340 млн дітей віком від 5 до 19 років страждали від надлишкової маси тіла (НМТ). Основними причинами розвитку ожиріння та НМТ є недостатня фізична активність і нераціональне харчування, що найбільшою мірою притаманне школярам. Початок навчання у школі характеризується різким зниженням рівня фізичної активності дітей за рахунок зростання статичного навантаження. Вищезазначене, а поруч із цим надмірне споживання школярами солодощів та газованих напоїв, порушення режиму харчування, недостатність у раціоні харчування свіжих овочів і фруктів формують високий ризик розвитку в дітей НМТ й ожиріння. Ефективним заходом профілактики розвитку ожиріння може слугувати впровадження в роботу навчальних закладів здоров'язберігаючих технологій (ЗЗТ), в основі яких лежить формування навичок здорового способу життя та достатня рухова активність. Мета роботи - оцінити вплив ЗЗТ "Навчання у русі" професора Дубогай О. Д. на попередження розвитку ожиріння та надмірної маси тіла в дітей молодшого шкільного віку. У КЗ "Київська обласна дитяча лікарня" проведено комплексне клініко-інструментальне обстеження 153 дітей перед вступом до школи і протягом навчання в I - IV класах. Серед обстежених основну групу становили 65 школярів середньої школи (СШ) № 287 м. Києва, де впроваджені ЗЗТ "Навчання у русі", а контрольну групу - 88 учнів СШ № 3 м. Боярка, де ЗЗТ не застосовуються. Обстеження включало оцінку антропометричних показників згідно з наказом МОЗ України від 13.09.2013 № 802 "Критерії оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку", розрахунок індексу маси тіла (IМТ), лабораторні й інструментальні методи дослідження. Застосування ЗЗТ в основній групі забезпечило достатнє (відповідно віку) фізичне навантаження. Після закінчення початкової школи частка учнів із гармонійним розвитком достовірно збільшилася з 27,7 % до 63,9 %, а в контрольній групі вона майже не змінилася (38,6 % і 41,7 % відповідно). За роки навчання в початковій школі при розрахунку IМТ у контрольній групі виявлено достовірне зростання питомої ваги дітей з ожирінням та НМТ (з 33,5 % до 50,0 %), а в основній групі відмічалася тенденція до зниження кількості дітей з ожирінням та НМТ з 20,0 % до 16,7 %. Висновки: проведене дослідження показало позитивний вплив ЗЗТ "Навчання у русі" на збереження гармонійності фізичного розвитку і запобігання розвитку ожиріння та НМТ у школярів початкової школи шляхом забезпечення достатньої фізичної активності й раціонального харчування.Застосування ЗЗТ "Навчання у русі" достовірно підвищило адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку та позитивно вплинуло на функціональний стан їхньої серцево-судинної системи: за індексом Баєвського (97,2 проти 33,3 % у контрольній групі) (p << 0,05); за даними проби Руф'є, високий і вищий за середній рівень функціонального резерву серця після закінчення початкової школи мали відповідно 77,6 і 8,4 % учнів (рp << 0,001); за результатами клініко-ортостатичної проби, частка учнів із фізіологічною реакцією гемодинаміки після зміни положення тіла зросла з 64,6 до 100,0 %, а в контрольній групі - знизилася з 65,9 до 44,4 %. При цьому доказано, що впровадження ЗЗТ "Навчання у русі" нівелює різницю в стані адаптативно-резервних можливостей серед як 6, так і 7-річних дітей. ЗЗТ "Навчання у русі" також позитивно вплинуло на функціональний стан дихальної системи у школярів за рахунок збільшення задовільного показника екскурсії грудної клітки (з 41,5 до 88,9 %) (p << 0,05), задовільних даних проби Штанге (з 67,0 до 87,0 %), високого показника життєвого індексу (з 58,5 до 97,2 %), що супроводжувалося високим рівнем антиінфекційної резистентності учнів молодшого шкільного віку зі зменшенням кількості пропусків занять унаслідок гострих респіраторних інфекцій за рік на одного учня (18,7 і 15,9 доби в I і IV класах відповідно); їх ускладнень (15,1 і 3,5 % проти 14,9 і 16,2 % у контрольній групі); у IV класі жодного разу не хворіли 16,3 % дітей, а в контрольній групі - лише 5,25 % (p << 0,05). В основній групі знизилася частка дітей із функціональними розладами серцево-судинної системи (з 30,8 до 8,3 %) (p << 0,001), а в контрольній групі - збільшилася (з 46,6 до 58,3 %) на тлі достовірного приросту порушень опорного-рухового апарату (з 29,5 до 44,4 %), хвороб органів травлення (з 21,9 до 36,0 %), дихання (з 7,9 до 44,4 %) та ендокринної системи (з 32,5 до 50,0 %) (p << 0,05). За 4 роки застосування ЗЗТ в основній групі спостерігалася позитивна динаміка щодо зниження кількості дітей із високим рівнем тривожності, у контрольній групі питома вага дітей із високим рівнем тривожності, навпаки, зросла, що негативно вплинуло як на загальний стан здоров'я учнів, так і на шкільну успішність. Отримані результати дослідження підтвердили, що впровадження ЗЗТ "Навчання у русі" сприяє збереженню того рівня здоров'я, з яким дитина прийшла до школи. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 12. |
Бондаренко А. В. Перебіг COVID-19 у госпіталізованих дітей [Електронний ресурс] / А. В. Бондаренко, А. П. Волоха, Л. О. Палатна, Т. М. Камінська, Ю. Р. Ізірінська, Ю. С. Степановський, Ф. І. Лапій, К. Б. Савінова, В. С. Патока, О. І., Габрись Г. М. Касьян // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 5. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_5_4 Мета роботи - вивчити особливості перебігу COVID-19 у госпіталізованих дітей. Ретроспективне мультицентрове клініко-епідеміологічне 328 госпіталізованих дітей із лабораторно підтвердженим COVID-19 за період з січня по серпень 2021 р. Найбільша питома вага серед усіх госпіталізованих припадає на дітей першого року (75/328; 22,8 %), загалом на ранній дитячий вік (до 3 років) припало 43 % (141/328) усіх госпіталізацій дітей із COVID-19. Часті симптоми захворювання включали гарячку, катар верхніх дихальних шляхів, симптоми загальної інтоксикації, діарею. У 99/328 (30,1 %) госпіталізованих дітей розвинулася пневмонія, з них 50/99 (50,5 %) потребували кисневої підтримки, 10/99 (10,1 %) - штучної вентиляції легень. Пневмонія найчастіше зустрічалася в дітей першого року життя, 53,5 % усіх пневмоній (53 із 99) припали на дітей віком до 5 років життя. 13/328 (3,9 %) дітей були госпіталізовані до відділення реанімації та інтенсивної терапії. У 24,6 % госпіталізованих дітей відмічалися коморбідні стани, що включали ендокринні, онкологічні, неврологічні захворювання, вроджені вади розвитку тощо. У дітей із коморбідними станами пневмонія відмічалася у 2 рази частіше (коефіцієнт відносного ризику RR = 1,98, ДІ 95 %), відносний ризик потрапити в реанімаційне RR за наявності коморбідності становив 10,86 (ДІ 95 %). Додатково до пневмонії, станами, які потребували кисневої підтримки або штучної вентиляції легень, були обструктивний синдром, панцитопенія, судоми. У структурі коморбідних станів у госпіталізованих до реанімаційного відділення найбільшу питому вагу становили захворювання нервової системи (вроджені вади розвитку центральної нервової системи, дитячий церебральний параліч, епілепсія, пухлини). Лімфопенія та тромбоцитопенія були найчастастіше асоційовані з тяжким перебігом COVID-19. Встановлено, що діти будь-якого віку сприйнятливі до COVID-19. Основними факторами ризику тяжкого перебігу є ранній вік і наявність коморбідних станів, серед яких найактуальніші цукровий діабет, ожиріння, неврологічні та онкологічні захворювання. Наявність коморбідних станів у дітей визначає групи пріоритетності для профілактики коронавірусної інфекції шляхом вакцинації. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 13. |
Свистільник В. О. Особливості маніфестації неврологічних симптомів гострих полінейропатій та їх диференційна діагностика в дітей при коронавірусній хворобі (COVID-19) [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, К. Б. Савінова, В. Ю. Крилова, Л. М. Гричина // Сучасна педіатрія. Україна. - 2023. - № 3. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2023_3_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |